| Беларуская лакалізацыя знаходзіцца ў стадыі развіцця. Будзем ўдзячныя любой дапамозе ў яе напаўненні і перакладах з іншых моў. |
Іван Семенович Маркевич /молодший/ b. 1728 d. 26 сакавіка 1790
Зьвесткі зь Радавод
| Род | Маркевичі |
| Пол | мужчына |
| Поўнае імя ад нараджэння | Іван Семенович Маркевич /молодший/ |
| Бацькі
♂ Семен Андрійович Маркович [Марковичі] d. 1738 ♀ Зиновия Акимовна Горленко (Маркович, Черныш) [Горленки] d. < 1755 | |
Падзеі
1728 нараджэнне:
нараджэнне дзіцяці: ♂ Василь Іванович Маркович [Марковичі]
выл. 1758 нараджэнне дзіцяці: ♂ Пётр Маркович [Марковичи Роменские] b. выл. 1758
1760 нараджэнне дзіцяці: по другим источникам (Село Кулажинцы) родился в 1757г, ♂ Иван Иванович Маркович (Маркевич) [Марковичи Роменские] b. 1760 d. 1797
выл. 1774 нараджэнне дзіцяці: ♀ Мария Маркович [Марковичи Роменские] b. выл. 1774
1781 нараджэнне дзіцяці: ♂ Федор Маркович [Марковичи] b. 1781
26 сакавіка 1790 смерць: Домонтово
Нататкі
колезський асесор
Маркович Іван Семенович (1728-1790), якому в спадщину дістались Кулажинці і Короваї, після смерті його діда Андрія Марковича (1747 р.) (а його батько Семен Андрійович загинув від дизентерії в Кримському поході 1738 р.) вів судові справи проти Свічок за с. Короваї. Він сам був суддею, тому уміло ухилявся від виконання судових рішень.
Об'являючи про свою незгоду з постановою суду і про подачу апеляції, він довго1 затягував з її подачею. В 1753 р. генеральний суд виніс постанову, а генеральна канцелярія її підтримала, в 1754 р. згідно з цією постановою спірна земля ділилась на дві рівні частини: лівобережна частина Сирої Оржиці разом з селом Короваї поверталась Свічкам, а правобережна частина Короваївської маєтності разом з новим хутором Глибокий Яр залишалась Марковичам. (Для урівноваження кількості посполитих в обох частинах, невелику частину села Короваїв суд залишав також за Марковичами).
До речі, ця постанова Генерального суду 1753 р. (підтримана генеральною канцелярією в 1754 р.) майже через 40 років (в 1792 р.) царицею Катериною II визнана справедливою і остаточною, і вона веліла судом привести її до виконання. А І. С. Маркович постанови генерального суду не визнавав, подавав апеляції, ініціював нові судові розгляди... Він разом з сім'єю продовжував жити «на передньому краї боротьби» - в селі Короваях.
І тільки в 1773 р. він з сім'єю виїхав із Короваїв. Де він оселився після Короваїв? Його дід Андрій Маркович в свій час неодноразово приїздив в своє село Кулажинці, де була поміщицька садиба, і проживав там. Кращого місця для проживання Івана Семеновича і його сім'ї, уже обжитого його предками, не було. Але неспокійна, войовнича душа Івана Семеновича була налаштована на боротьбу, а значить - треба йому знаходитись ближче до «переднього краю».
І тому після Короваїв він деякий час проживав в хуторі Глибокий Яр. Про це свідчать записи в Метричних книгах Миколаївської церкви села Кулажинець. В Метричній книзі за 1781 рік записано: «9 липня в жителів Яровського (хутора) Івана Семеновича Марковича та його дружини Тетяни Федорівни народився син Федір». А в Метричній книзі за 1782 рік є такий запис: «1 грудня померла дочка Марія жителя Яровського (хутора) Івана Семеновича Марковича.»
Для сім'ї Івана Семеновича в х. Глибокий Яр, мабуть, заздалегідь була споруджена панська садиба на тому самому місці, де через 35 - 40 років поселився Павло Іванович Гребьонкін з сім'єю, і де народився наш великий земляк Євген Павлович Гребінка.
Звичайно, Іван Семенович і його сім'я жили і в Кулажинцях. А помер він в м. Домонтово. В Золотоніському повіті, м. Домонтово і х. Гайворонщині Іван Семенович мав невеликі маєтності. Про нащадків І.С. Марковича розповів Лубенський історик М.Г. Астряб в своїй праці «Старая Полтавщина и 100-летняя тяжба Марковичей со Свечками и Пасютами(1720 - 1827 гг.)»
У І.С. Марковича було троє дітей (Астряб не бере в рахунок дітей Івана Семеновича, які померли малолітніми): Іван (народ. 1757 р.), Петро (народ. 1758 р.) і Ганна (народ 1769 р.) Іван був аудитором при Малоросійській Колегії, і клопочучи по судовим справам батька, помер в Петербурзі в 1783 р. Після його смерті осталась вдовою його дружина Ганна Іванівна з трьохлітнім сином Василем.
Вдова потім вдруге вийшла заміж за єлизаветградського поміщика Івана Керстіна. Раніше батька помер і другий син Петро, залишивши малолітню дочку Ганну, яка потім вийшла заміж за Павла Івановича Гребьонкіна. Під час смерті І.С. Марковича із його дітей була живою тільки дочка Ганна, дружина Василя Костянтиновича Лизогуба.
Дочка старалась бути безвідлучно з батьком перед його сконанням. Із грудня місяця 1789 р. І.С. Маркович постійно втрачав пам'ять. Його дочка цим користалась для закріплення за собою всього батьківського майна. Вона «влаштувала» заповіт батька, за яким він відписував дочці всю свою «движимость и благоприобретеннные им имения», а померлих синів позбавляв спадщини за неслухняність і інші їх хиби.
На спадкоємні батькові маєтності вона оформила «купчую крепость», за якою Іван Семенович Маркович за 80000 крб. «продавав» своїй дочці Ганні Іванівні Лизогуб всі свої маєтності, одержані ним в спадщину. Коли хворий батько прийшов до пам'яті і довідався про витівки дочки, то він вигнав її з дому і розстроїв всі її плани.
26 березня 1790 року помер Іван Семенович. Дочка поховала його в м. Домонтово і заволоділа всією «движимостью», яку найшла при батькові і почала вести клопотання на одержання у власність всього батькового майна.
Крыніцы
Бліжэйшыя продкі і нашчадкі
♀ Анастасия Марковна Маркович (Голуб, Скоропадская) шлюб: ♂ Костянтин Іванович Голуб
шлюб: ♂ Иван Ильич Скоропадский , Чернигов
смерць: 19 снежня 1729
шлюб: ♀ Екатерина Степановна Томара (Маркович)
вайсковай званне: 1711 - 1713, Знатний військовий товариш
тытул: 1719 - 1724, Полковий сотник Прилуцький
тытул: 1721, Наказний полковник Прилуцький
вайсковай званне: 1724 - 1727, Бунчуковий товариш
смерць: 1737
вайсковай званне: 21 сакавіка 1709 - 1719, полковий сотник прилуцький
вайсковай званне: 1719 - 1724, полковий суддя прилуцький
смерць: 1724
прафесія: Кролевець, протопіп Кролевецький
шлюб: ♀ Анастасія Романівна Лазаревич (Маковська)
шлюб: ♀ Елена Павловна Полуботок (Маркевич)
тытул: 1721, Бунчуковый товарищ
тытул: 1721, Наказной Лубенский полковник
тытул: 1723 - 1735, Наказной Лубенский полковник
шлюб: ♀ Марія Прохорівна Митькевич (Яворська, Маркович)
смерць: 20 лістапада 1770, Поховали його у родинному маєтку в селі Сварковому неподалік від колишньої гетьманської столиці, міста Глухова
вайсковай званне: бунчуковый товарищ
шлюб: ♀ Марфа Семеновна Березовская (Маркович)
смерць: 27 мая 1754
вайсковай званне: бунчуковий товариш
шлюб: ♀ Анна Ивановна Кондратьева (Маркович)
смерць: 1728
шлюб: ♀ Марфа Семёновна Романова
шлюб: ♀ Анастасія Іванівна Ломиковська (Маркевич)
шлюб: ♀ Марфа Михайлівна Осипова-Ющенко (Кондратєва, Чорниш)
ENGA: ♀ Татьяна Осиповна Костенецкая (Черныш)
ENGA: ♀ Зиновия Акимовна Горленко (Маркович, Черныш)
смерць: 1756
прафесія: [[коллежский асессор]]
лік дзяцей: бездетный
шлюб: ♀ Осиповна Гнедич (Маркович)
смерць: 24 ліпеня 1750
шлюб: ♀ Ганна Петрівна Маркович
шлюб: ♀ Надія Іванівна Чайковська
смерць: 20 кастрычніка 1837
