Беларуская лакалізацыя знаходзіцца ў стадыі развіцця. Будзем ўдзячныя любой дапамозе ў яе напаўненні і перакладах з іншых моў.

Кирик Кирило Евстафиевич Ружинский d. 1599

Зьвесткі зь Радавод

Запіс:251605

Jump to: navigation, search

Поўнае дрэва
Пакаленны роспіс

Род	Ружинские
Пол	мужчына
Поўнае імя ад нараджэння	Кирик Кирило Евстафиевич Ружинский
Іншыя імёны	Кирило
Бацькі ♂ Остафій Іванович Князь Ружинський [Князі Ружинські] d. 1587 ♀ Bogdana Olizarowicz (Rożyńska) [Olizarowicze]
Вікі-старонка	wikipedia:uk:Кирик_Остафійович_Ружинський

Падзеі

нараджэнне дзіцяці: ♂ Адам Ружинський [Ружинські]

нараджэнне дзіцяці: ♀ Ганна Кирилівна Наримунтович-Ружинська (Надаржинська) [Ружинські]

шлюб: ♀ Евдокия Куневская (Ружинская) [Куневские]

1575 нараджэнне дзіцяці: Речь Посполитая, ♂ Роман Кириллов сын Ружинский [Ружинские] b. 1575 d. 4 красавіка 1610

1599 смерць: Речь Посполитая

Нататкі

Ки́рик Миха́йлович Ружи́нський ( Кирило ) (рік народження невідомий — † близько 1601) — князь, отаман на Запоріжжі, згодом черкаський підстароста,брати : низовий гетьман Богдан i Миколай.Один з братів здобув татарський замок Сламгород і зрівняв його з землею.

За лицарські заслуги кор. Стефаном Баторієм йому 1581 надана в дов. користування Котельня за Житомиром.Його донька в-ла заміж за кн. Чарторийського.

У 1585 році Кирик Ружинський деякий час перебував на Запорозькій Січі, брав участь у поході запорожців проти татар. Під час Наливайка повстання 1594-96 років очолював передовий загін польських військ, який вів бої проти повстанців на Київщині. У квітні 1596 року загін Кирика був розбитий козацькими військами під командуванням Северина Наливайка і Матвія Шаули поблизу Білої Церкви.

Під час того як Кирика не було дома татари напали на Котельню і почали нищити місто ,загорівся і будинок князя Кирика,в якому згоріла його перша жінка кн. Євдокія Куневська.

Похований в церкві в Котельні.

З польського боку її головним дїячем виступив власне Станїслав Жолкєвский, довголїтнїй помічник і повірник Замойского в ролї гетьмана польного, близшого начальника пограничної сторожі. Війна з козаками 1596 р.. поручена йому, була першою кампанїєю, яку він вів самостійно, й він вложив в неї всю свою енерґію — весь запал вояка і весь хист свій як стратеґа. Поруч його визначну ролю відограв кн. Кирик Ружинський, недавнїй ватажок козацький: він виступив тепер завзятим і немилосердним ворогом козачини, так що навіть Жолкєвский не похваляв його нелюдських екзекуцій і оправдував тільки тим, „бо козаки йому доїли до живого"). Правдоподібно, вони дали ся в знаки кольонїзаційним плянам Ружинського в полудневій Київщинї, де він саме тодї закладав велику лятифундію на Поросю (волость Паволоцька), і на сїм пунктї розбила ся давнїйша приязнь з козаками не одного з пограничних панів, що тепер взяли горячу участь в кампанїї на знищеннє козачини. З пограничних старост визначну участь в нїй брав браславський староста Струсь, що мав тепер можність зірвати свій гнїв на козаках за клопоти, які мав від них в Браславщинї.