Михайло-Федор Мануйлович Голуб (Мануйлович)

Зьвесткі зь Радавод

Падзеі

нараджэнне дзіцяці: ♂ Мануйло Михайлович Мануйлович [Мануйловичи]

нараджэнне дзіцяці: ♂ Андрій Михайлович Зіневич (Зінкевич) [Зіневичі]

нараджэнне дзіцяці: ♂ Данило Михайлович Мануйлович (Занькович) [Мануйловичі]

Нататкі

Михайло Мануйлович зі Стеблева - полковник.

• http://referatu.net.ua/newreferats/17/183885

Сам О. Голуб мавсина Зиновія-Богдана9. Про нього до цього часу зберігся переказ в с. Віль-ховець Богуславського р-ну Київської обл., де знаходиться «Олиферів яр»10.Відомо, що Зиновій був шляхтичем, жив в Черкасах та помер до 1625 р.У цьому році у «помяннику» Межигірського монастиря згадується і йогодружина Мотрона та два сини — Мануйло й Пилип11. Син Голуба, вірогідно,родового прізвища не носив. Нагадаємо, що на початку XVII ст. козаки, якіперебували під загальною «боніцією», все частіше починали вживатипрізвиська. Так, О. Голуб в джерелах фіксується як «Стеблівець», «Черняк»,«Оліваріус де Марконес», а в більшості випадків просто по імені.Нагадаємо, що не відоме прізвище самого гетьмана П. Сагайдачного, лишепрізвисько, ім’я та по-батькові. В цей час серед козацтва стає поширенимвживати ім’я та по-батькові, які швидко почали витісняти родові прізвища.Так, в Реєстрі Війська Запорозького 1649 р. нема Івана Богуна, який вписа-ний, найвірогідніше, саме за патронімом12. Подібні непоодинокі випадкиіснували в козацько-старшинському середовищі майже до ХІХ ст.13 Тожможна говорити про ймовірність того, що Зиновій Голуб користувався пат-ронімом «Олиферович» («Олефірович»).

Серед шляхти м. Насташка в 1654 р. значився «Данило Михалов с(ы)н Занківич» — праправнук гетьмана Голуба. Батьком Данила Занкевича був корсунський полковник «Михайло Мануйлович з Стебльова»,відомий своєю участю у підписанні 1638 р. «Ординації Війська Запорозького», а 1649 р. він був рядовим козаком Куришкової (Стеблівської) сотні.Цей Михайло Мануйлович був сином Мануйла Зиновійовича Голуба.

Мав, ймовірно, брата — Гавриша Мануйленко, козака Кам’янобродськоїсотні. У полковника Михайла Мануйловича було троє синів: зазначенийвже Данило «Занківич», Андрій Зіневич та Мануйло Мануйлович. БратиАндрій і Данило згадуються у грамоті Шереметєва 1667 р. під прізвищем«Зінкевич», яке закріпилося за ними. Згодом вони переселилися до Ніжин-ського полку. Син Андрія Михайловича — Андрій Андрійович Зінкевич —одружився з удовою Марка Васильовича Фая (Хвая) — Устимією. Дітей чиблизьких родичів у Фая не було. Тому Андрій Андрійович разом з дру-жиною успадкував всю фаївську спадщину та прізвище20, хоча у відомихнам гетьманських універсалах продовжувала вживатися форма «Зіневич»21.Таке дивне поєднання прізвищ не було рідкістю у Гетьманщині. Про цесвідчать непоодинокі приклади із Родословної книги Новгород-Сіверськогонамісництва. Андрій Андрійович Фай-Зіневич помер бездітним, і всі воло-діння Фаїв перейшли до двоюрідних племінників — онуків Данила Михай-ловича. Останні прізвища Фай не носили, а називалися тільки Зіневичами.Від них і походять новгород-сіверські Зіневичі. В документах Зіневичів від1788 р., що збиралися для затвердження у дворянстві, занотовано: «Сей родначало свое благородное имеет от [ ] (в оригіналі пробіл. — О. А.) польскогошляхтича Марка Фая, вышедшего в Малую Россию в город Нежин и слу-жившего Всероссийскому престолу. Так же прапрадеда Андрея Иосифа идедов Данила и Мануйлы»22. З цього запису бачимо, що Зіневичі пішли навідверту фальсифікацію, адже Фаї не були їхніми безпосередніми предками,а фаївські маєтки вони успадкували лише за 40 років до подання цієї родовоїлегенди. Таке рішення, ймовірно, було продиктоване бажанням утриматифаївську спадщину та підтвердити гетьманські універсали на ім’я МаркаФая, що слугувало безперечним доказом давнього шляхетства

• http://history.org.ua/JournALL/sid/sid_2010_17/5.pdf

Бліжэйшыя продкі і нашчадкі