| Беларуская лакалізацыя знаходзіцца ў стадыі развіцця. Будзем ўдзячныя любой дапамозе ў яе напаўненні і перакладах з іншых моў. |
Олександр Кулачковський b. 1865 d. 1929
Зьвесткі зь Радавод
| Род | Кулачковські |
| Пол | мужчына |
| Поўнае імя ад нараджэння | Олександр Кулачковський |
Падзеі
1865 нараджэнне:
1929 смерць:
Нататкі
Кулачковський Олександр (1865-1929), правник, 22 р. редагував українське видання австрійського „Вісника державних законів”, засновник українського товариства „Родина” у Відні.
Личаківський цвинтар відзначається великою кількістю кам'яних надгробків, числять їх на три тисячі. Деякі з них мають велику артистичну ціну, як-от твори у стилі цісарства різьбярів Вітвера84, Шімсерів85, Евтелє86, початків XIX ст., і пізніші - Марковського87, Філіппі88, Перієра89 й ін. Із заслужених українців на цвинтарі спочивають: письменники Маркіян Шашкевич, Іван Гушалевич, Богдан Дідицький, Ю. Лаврівський90, Ів. Жуковський91, Павло Свєнціцький, Володимир Шашкевич, Ксенофонт Климкович, Володимир Баронський, Іван Белей, Іл. Грабович, Іван Франко (поки що нема пам'ятника), історики Денис Зубрицький, Ісидор Шарансвич, Антін Петрушевич, Юліян Целевич; інші учені й дослідники Омелян Партицький, їв. Верхратський, А. Вахнянин, Михайло Павлик, Остап Терлецький, Вол. Шухевич, К. Лучаківський92, Ом. Калитовський93, промисловці й фінансисти їв. Левинський, В. Нагірний, Ол. Кулачковський94, владики Гр. Яхимович95, Сп. Литвинович96 та ін. На воєннім австрійськім цвинтарі 1914-1918 pp. лежить полеглий у бою молодий талановитий археолог Володимир Гребеняк97. З боїв у Львові в листопаді 1918 р. є невеличкий цвинтар, який відвідують процесії в часі Зелених свят.
Бліжэйшыя продкі і нашчадкі
