| Беларуская лакалізацыя знаходзіцца ў стадыі развіцця. Будзем ўдзячныя любой дапамозе ў яе напаўненні і перакладах з іншых моў. |
Федора Богушівна Боговитин (Пронська)
Зьвесткі зь Радавод
| Род | Боговитини |
| Пол | жанчына |
| Поўнае імя ад нараджэння | Федора Богушівна Боговитин |
| Іншыя прозвішчы | Пронська |
| Бацькі | |
Падзеі
нараджэнне дзіцяці: ♀ Єлизавета Семенівна Гальшка Пронська (Зборовська) [Пронські] d. 1581?
нараджэнне дзіцяці: ♀ Марухна Семенівна Пронська [Пронські]
нараджэнне дзіцяці: ♂ Юрій Семенович Пронський [Пронські]
шлюб: ♂ Семен Глібович Фрідріх Пронський [Пронські] d. 1555
Нататкі
Дід твій, Фрідріх, воєвода київський, був одружений на дочці Богуша Боговитиновича, скарбника Великого князівства Литовського, великої людини, досить шанованої іноземними государями. Сестра її спочатку була дружиною Тенчинського, воєводи краківського, а потім за віленським князівським воєводою Радзивіллом. Від нього, з волі Божої, народила вона Іоанна, який помер у Данії, і ясновельможних князів Слуцьких, а саме: Георгія, Симона та Олександра.
Зятем цього діда твого був славетніший сенатор вашого королівства п. Іоанн Зборовський, каштелян гнізненський, сили якого добре прислужилися королеві Стефану Баторію в Гданській битві.
Був одружений з Федорою Богушівною Боговитиною.
В XV и первой половине XVI веков Берестечко принадлежало Боговитиним, которые, как полагают, произошли от древнерусских князей Крокоткив. В 1544 году Федора Богушивна Боговитина вышла замуж за киевского воеводу Фридриха Глебовича Пронского и как приданое внесла Берестечко в дом южнорусских князей Пронских, которые происходили из дома Святого Владимира. Фридрих (Семен) Пронский (умер в 1555 году) был житомирским старостой (1538-1539 г.), брацлавского и винницким старостой (1540-1541 г.), воеводой (1544-1555), чернобыльским правителем (1549-1555 г. ). Был отцом четверых детей: Ежи, Александра, Марухно (Маруха) и Галшки.
Как видно из хозяйственной люстрации 1545 года, владельцы Берестечко обязывали своих людей идти на строительство перемильськои башни, доставляли для этого необходимые материалы. Как, впрочем, и на замочную огородную в Луцке. Брали они на это по одному грошу с воза от каждого хозяйства.
Бліжэйшыя продкі і нашчадкі
