| Беларуская лакалізацыя знаходзіцца ў стадыі развіцця. Будзем ўдзячныя любой дапамозе ў яе напаўненні і перакладах з іншых моў. |
Варфоломей Иванович Александрович
Зьвесткі зь Радавод
| Род | Александровичи |
| Пол | мужчына |
| Поўнае імя ад нараджэння | Варфоломей Иванович Александрович |
| Бацькі
♂ Иван Ильич Александрович [Александровичи] b. 14 верасня 1720 d. 1 студзеня 1790 ♀ Ефросинья Григорьевна Огранович (Александрович) [Ограновичи] b. выл. 1716 d. ~8 снежня 1816 | |
Падзеі
нараджэнне дзіцяці: ♂ Михаил Варфоломеевич Александрович [Александровичи]
Нататкі
У 1803 році на кошти поміщика Варфоломія Івановича Олександровича в Свічківці була збудована мурована з цегли церква. Рогміри вона мала невеликі і знаходилася на правах домової церкви поміщика, до якої доступу селянам не було. Новозбудовану церкву приписано до Кохнівської.
Священним синодом 9 червня 1821 року Кохнівську парафію було скасовано і створено Свічківську з мурованою Миколаївською церквою. Церковне начиння із Кохнівської церкви було передано в Свічківську, перейшов туди на службу і священик Омелян Севастянович Кадянов. З тієї ж причини було закрито Сербенівську кладовищенську церкву, і все її обладнання також дісталося Свічківській церкві. Ця подія трапилась - дещо раніше - у 1818 році.
Служба у Кохнівській церкві фактично була припинена в кінці 1822 року, а богослужіння для парафіян почалося з 1823 року. Свічківська парафія була однією з найбільших на Пирятинщині - до неї ввійшли села Кохнівка, Остапівка, Хомовщина, а також Сербенівка, Чепурківка, Саївка, Мечет. Розміри ж церковного приміщення виявились надто малими. Тому постало питання про розширення існуючої церкви, або будівництво нової. Парафіяни стояли за те, щоб розібрати існуючу церкву і на її місці побудувати нову. Нащадки ж В.І. Олександровича були за те, щоб розширити існуючу. Це "змагання" тривало десятки років.
Та ось після виходу у відставку повертається в Кохнівку підполковник Іван Іванович Фабріціус, якого незабаром парафіяни обирають церковним старостою. Він почав вишукувати кошти для будівництва церкви з дзвіницею і допоміжними спорудами. Парафіяни пожертвували на будівництво церкви 8000 карбованців. Нарешті розпочалося спорудження дерев'яної церкви на новому місці. Поміщики Олександровичі, не згідні з будівництвом нової церкви, всіляко гальмували справу. Не вистачало й коштів. З цих причин будівництво йшло повільно. Завдяки тому, що І.І. Фабріціус з 3281886 року по 1889 рік обіймав посаду голови Пирятинської земуправи, повітове земство виділило 4000 карбованців для завершення будівництва Свічківської церкви.
І ось будівельні роботи закінчено. Очам парафіян постала церква на п'ять бань, що дадавало їй величі і краси. Поруч підносилась дзвіниця, споруджено було і сторожку. 18 травня 1891 року її освятили, почалися богослужіння. Але потрібно було оновити інтер'єр нової церкви. Тому в Переяславі був замовлений і виготовлений за 2600 карбованців дуже гарний на високому художньому рівні іконостас. Це була чотириярусна з бірюзовим фоном і позолочена споруда, що додавала службі урочистості і піднесеності. Для священика біля церкви було споруджено під залізним дахом дім на шість кімнат з кухнею.
Бліжэйшыя продкі і нашчадкі
маёмасць: 1699, По завещанию деда получил лес и хату в селе Биевцах, а после отца - разные хутора.
тытул: 1719, Знатный войсковой товарищ
маёмасць: 10 студзеня 1719, купил у Евдокии Федорихи Ничипоренковой двор в Пирятинском замке за 50 талеров.
смерць: 1720
прафесія: подкоморий
маёмасць: владелец хутора Слепород
смерць: > 1716
шлюб: ♀ Ульяна Ивановна Романович (Огронович)
вайсковай званне: 1737 - 1760, значковий товариш Пирятинської сотні
вайсковай званне: 1760 - 1763, Сотник Першої Пирятинської сотні, після полковий осавул
смерць: 1764
вайсковай званне: Лубенський полк, [[значковий товариш]]
шлюб: ♀ Тетяна Іванівна Добронизька (Огронович) , Переяслав
смерць: 1753?, Гетьманщина
вайсковай званне: секунд-майор
шлюб: ♀ Марфа Яковлевна Лизогуб (Александрович)
смерць: 3 мая 1830, Большая Круча, Полтавская губерния
